Один з організаторів Української радикальної партії в 1904 р., Товариства українських поступовців (1908 р.), заступник голови Центральної ради з 1917 р., генеральний секретар міжнаціональних справ у першому уряді УНР, з вересня 1917 р. - лідер Української партії соціалістів-федералістів.
Академік Української Академії наук. Був амністований совітами й став головою управи УАН. У квітні 1930 р. засуджений до 10-річного ув'язнення з суворою ізоляцією у справі "Спілки визволення України". Із 1939 р. доля Єфремова невідома
Немає коментарів:
Дописати коментар