Дуже цікаво!!!!

1. Непослух – єдине, що дитина може протиставити неправильному поводженню з нею.
   “Проблемні”, “важкі”, “неслухняні” і “неможливі” діти так само, як і діти “з комплексами”, “забиті” або “нещасні” – завжди результат неправильно сформованих стосунків у сім’ї.
2. Безумовно приймати дитину – означає любити її не за те, що вона гарна, розумна, а просто так, просто за те, що вона є!
3. Чим більше дитину сварять, тим гіршою вона стає. Чому ж так відбувається? А тому, що виховання дитини – це зовсім не дресура. Батьки існують не для того, щоб виробляти у дітей умовні рефлекси.
4. Чим частіше батьки дратуються на дитину, обсмикують, критикують її, тим швидше вона приходить до узагальнення: “Мене не люблять”.
5. Дисципліна не до, а після встановлення добрих стосунків, і тільки на цій базі.
6. Не втручайтеся в справу, якою зайнята дитина, якщо вона не просить допомоги. Своїм невтручанням ви будете повідомляти їй: “З тобою все в порядку! Ти, звичайно, впораєшся! “… Інша справа, якщо вона натрапила на серйозну трудність, яку не може подолати. Тоді позиція невтручання не годиться, вона може принести тільки шкоду.
7. Якщо дитині важко і вона готовуаприйняти вашу допомогу, обов’язково допоможіть їй. При цьому візьміть на себе тільки те, що вона не може виконати сама, інше дайте робити їй самій; з освоєнням дитиною нових умінь поступово передавайте їх їй.
8. Особистість і здібності дитини розвиваються тільки в тій діяльності, якою вона займається за власним бажанням і з інтересом.
9. Підліткова мода подібна вітрянці – багато дітей її підхоплюють і переносять в більш-менш серйозній формі, а через пару років самі ж посміхаються, озираючись назад. Але не варто батькам у цей час конфліктувати зі своїм сином або дочкою.
10. Дозволяйте вашій дитині зустрічатися з негативними наслідками своїх дій (чи своєї бездіяльності). Тільки тоді вона буде дорослішати і ставати “свідомою”.
11. Посієш вчинок – пожнеш звичку, посієш звичку – пожнеш характер, посієш характер – пожнеш долю!
12. Можна висловлювати своє невдоволення окремими діями дитини, але не дитиною в цілому. Можна засуджувати дії дитини, але, не її почуття. Невдоволення діями дитини не повинно бути систематичним, інакше воно переросте в неприйняття її.
13. Небажана поведінка дитини є нормальною реакцією на ненормальні умови життя.
14. Сувора мама емоційно відгороджена від дитини, принаймні, дитина так відчуває.
15. Дайте дитині бути самою собою. Чи не підштовхуйте її весь час. Не вчіть її. Не читайте їй нотацій. Не намагайтеся її звеличувати. Не змушуйте її робити що б то не було!
16. Самопізнання і самовиховання – це перший обов’язок батьків і вчителів, якщо вони претендують на виховання дитини. Без цієї особистісної роботи вони, замість того, щоб вводити дитину в культуру, навантажують її власними проблемами.
17. У всіх випадках, коли дитина засмучена, ображена, зазнала невдачі, коли їй боляче, соромно, страшно, коли з нею обійшлися грубо або несправедливо і навіть коли вона дуже втомилася, перше, що потрібно зробити – це дати їй зрозуміти, що ви знаєте про її стан, “чуєте” її.
18. Не вимагайте від дитини неможливого. Замість цього подивіться, що ви можете змінити навколо себе.