Освіта в Швейцарії є явищам далеко неоднорідним, і це обумовлено конфедеративним устроєм країни, в якій наявні чотири офіційні мови: німецька, французька, італійська, ретороманська. Три частини країни, в яких проживають громади з відповідною мовою спілкування, мають істотну відмінність в організації освітньої системи. Можна говорити взагалі про окремі системи освіти в кожному з 26 кантонів Швейцарії.
Освіта в Швейцарії користується значним попитом поміж іноземних громадян, і це не зважаючи на високу вартість навчання в країні для іноземців.
Система освіти Швейцарії:
І. Дошкільна освіта в Швейцарії
Швейцарські діти мають можливість за зручним для їх батьків графіком відвідувати ясла та дитячий садок. Перебування дітей в дошкільних закладах є платним, однак частина плати покривається за рахунок місцевих бюджетів. Дитячий садок є не стільки місцем підготовки до школи, скільки місцем для проведення дитячого дозвілля, тобто ігри та різноманітні розваги для дітей переважають над навчанням і підготовкою дітей до школи.
Гаслом дитячих закладів дошкільної освіти в Швейцарії можна було б обрати наступне гасло: здоров’я дитини понад усе! Головне завдання дитячих садків полягає в соціалізації дитини. В країні не дуже поширеною є практика відвідування дитиною садочку в дуже ранньому віці, дуже часто дитина починає відвідувати дитячий заклад лише у віці п’яти років. Значна частина вихователів в дитячих садках є чоловіками.
ІІ. Шкільна / середня освіта в Швейцарії
В Швейцарії існує загальнообов’язкова безкоштовна середня шкільна освіта, яку можна отримувати в державних школах. Існує можливість навчатися платно в приватних школах. Швейцарські приватні школи вважаються елітними, вартість навчання в них може сягати більше 40 тис. доларів на рік. Державні школи підпорядковані кантонам, через які здійснюється фінансування таких шкіл. Приватні школи не підпорядковані кантонам, їх діяльність контролюється федеральним центром.
В державних школах в кожному з кантонів існує своя незалежна навчальна програма. В приватних школах реалізується єдина федеральна програма.
Шкільне початкове навчання майже у всіх кантонах країни розпочинається у віці шести років та триває до 12 років, коли учні переходять на другий щабель шкільної освіти. Школи закінчують як правило у віці 18-19 років.
Значне місце в шкільній освіті в Швейцарії надається вивченню мов, кожен учень по завершенню школи має володіти мінімум двома державними (офіційними) мовами та англійською мовою. Така увага до мов, насамперед, обумовлена тим, що ця країна є багатомовною, тож практика володіння кількома мовами є природною для швейцарців.
Хоча країна є багатомовною, все ж більшість шкіл розташовано на території саме німецькомовних кантонів, дещо менше – у франкомовних кантонах, а найменше – в італійськомовій частині країни. Майже в кожній школі окрім національної федеральної програми шкільного навчання існують по декілька іноземних програм: французька, англо-американська, німецька. Тобто учень отримавши середню освіту в Швейцарії по одній з закордонних навчальних шкільних програм може безперешкодно вступати до вищих навчальних закладів у тій чи іншій країні.
Навчальний рік в системі шкільної (середньої) освіти в Швейцарії триває десять місяців, з початку вересня до кінця червня. Навчальний рік поділяється на три частини (триместри).
Якщо іноземці планують навчатися в швейцарських школах, то заяву з анкетою краще подавати заздалегідь, оптимальний строк подачі заяви за один рік до початку навчання.
Якщо садок державний, то він ще й безкоштовний.
Освіта в Швейцарії користується значним попитом поміж іноземних громадян, і це не зважаючи на високу вартість навчання в країні для іноземців.
Система освіти Швейцарії:
І. Дошкільна освіта в Швейцарії
Швейцарські діти мають можливість за зручним для їх батьків графіком відвідувати ясла та дитячий садок. Перебування дітей в дошкільних закладах є платним, однак частина плати покривається за рахунок місцевих бюджетів. Дитячий садок є не стільки місцем підготовки до школи, скільки місцем для проведення дитячого дозвілля, тобто ігри та різноманітні розваги для дітей переважають над навчанням і підготовкою дітей до школи.
Гаслом дитячих закладів дошкільної освіти в Швейцарії можна було б обрати наступне гасло: здоров’я дитини понад усе! Головне завдання дитячих садків полягає в соціалізації дитини. В країні не дуже поширеною є практика відвідування дитиною садочку в дуже ранньому віці, дуже часто дитина починає відвідувати дитячий заклад лише у віці п’яти років. Значна частина вихователів в дитячих садках є чоловіками.
ІІ. Шкільна / середня освіта в Швейцарії
В Швейцарії існує загальнообов’язкова безкоштовна середня шкільна освіта, яку можна отримувати в державних школах. Існує можливість навчатися платно в приватних школах. Швейцарські приватні школи вважаються елітними, вартість навчання в них може сягати більше 40 тис. доларів на рік. Державні школи підпорядковані кантонам, через які здійснюється фінансування таких шкіл. Приватні школи не підпорядковані кантонам, їх діяльність контролюється федеральним центром.
В державних школах в кожному з кантонів існує своя незалежна навчальна програма. В приватних школах реалізується єдина федеральна програма.
Шкільне початкове навчання майже у всіх кантонах країни розпочинається у віці шести років та триває до 12 років, коли учні переходять на другий щабель шкільної освіти. Школи закінчують як правило у віці 18-19 років.
Значне місце в шкільній освіті в Швейцарії надається вивченню мов, кожен учень по завершенню школи має володіти мінімум двома державними (офіційними) мовами та англійською мовою. Така увага до мов, насамперед, обумовлена тим, що ця країна є багатомовною, тож практика володіння кількома мовами є природною для швейцарців.
Хоча країна є багатомовною, все ж більшість шкіл розташовано на території саме німецькомовних кантонів, дещо менше – у франкомовних кантонах, а найменше – в італійськомовій частині країни. Майже в кожній школі окрім національної федеральної програми шкільного навчання існують по декілька іноземних програм: французька, англо-американська, німецька. Тобто учень отримавши середню освіту в Швейцарії по одній з закордонних навчальних шкільних програм може безперешкодно вступати до вищих навчальних закладів у тій чи іншій країні.
Навчальний рік в системі шкільної (середньої) освіти в Швейцарії триває десять місяців, з початку вересня до кінця червня. Навчальний рік поділяється на три частини (триместри).
Якщо іноземці планують навчатися в швейцарських школах, то заяву з анкетою краще подавати заздалегідь, оптимальний строк подачі заяви за один рік до початку навчання.
Якщо садок державний, то він ще й безкоштовний.
У цих закладах малеча вчиться не рахувати чи розбивати слова на склади, а пізнавати навколишній світ. До дітлахів може завітати поліцейський, щоб розказати, як правильно переходити дорогу, або стоматолог, щоб показати, як треба чистити зуби. Обов’язковими є пікніки та інші заходи на свіжому повітрі.
Головне — соціалізація.
Початкова школа у Швейцарії, тут діти навчаються пізнавати навколишній світ.
З одного боку, якщо порівнювати з українськими дітьми, швейцарські нібито відстають за розвитком, бо до школи йдуть, а грамоти не знають. З іншого — вони це швидко надолужують і при цьому мислять значно ширше.
Також у Швейцарії є ясла, але вони приватні та доволі дорогі. Якщо залишати дитину на повний робочий день, місяць яслів для сім’ї середнього достатку обходиться десь у 2/3 місячної зарплати одного з батьків.
Є система пільг, субсидій та дотацій від влади, завдяки чому вартість можна зменшити до 1/3 доходу одного з батьків. Та такий шанс випадає далеко не всім.
Контрасти
«В нашій школі, якщо відступив не чотири клітини, а п’ять — одразу знімають бал, — розповідає Анна Слюсаренко, мати третьокласника Іллі. — От вчора на контрольній з нього зняли чотири бали, бо він пропустив якусь проміжну дію. Хоча в результаті син отримав правильну відповідь», — продовжує жінка сумну розповідь.
Гадаю, ви вже здогадалися, що йдеться про події в Україні, а ніяк не у Швейцарії. Якщо переказати цю історію якомусь корінному швейцарцеві, він її просто не зрозуміє та поставить одне просте, але влучне питання: «Навіщо?»
Там геть інший підхід до навчання. У початкових класах діти можуть читати по складах та рахувати на пальцях. При цьому, якщо малюк виконує якесь завдання, батьки не повинні його перевіряти та вказувати на помилки. І лише якщо дитина сама попросить, можна втрутитися у процес.
Ще один шок для наших співвітчизників — якщо дитині набридло, то вона може не закінчувати «домашку».
«В тутешніх школах особлива увага приділяється технічним навичкам. Діти багато роблять своїми руками, а от напам’ять майже нічого не вчать», — додає Олена Нестерак, яка проживає у кантоні Цюрих.
У нас не так
Треба пояснити, в чому полягає головна різниця між українською та швейцарською системами освіти (окрім підходу). Швейцарія розділена на 26 кантонів. Кантони — це як наші області.
Але у кожного кантону — власна конституція та закони. (Децентралізація здорової людини).
«Не зважаючи на федеральний закон про освіту, кантони мають право самостійно складати навчальні плани, програми, визначати, коли канікули тощо», — розповідає Олексій Лавренець, який живе у кантоні Фрібур.
За його словами, до школи приймають дітей з 4 років. Та це залежить від того, чи готова дитина, тобто такі випадки — виключення. Обов’язково — з 6 років. До навчального закладу беруть без співбесід. На класи дітей розподіляють за віком. Хоча бувають розбіжності з різницею в три роки. Малюк ходить до школи за місцем проживання.
З дітьми іноземців трохи інакше. Після співбесіди вони потрапляють до спецкласів, де вивчають мову. (Так, у Швейцарії є школи-пансіонати для іноземців, але такі навчальні заклади приватні і дуже дорогі та потребують окремої розповіді).
Швейцарські школярі проводять час не тільки в школі. Популярним є активний відпочинок на свіжому повітрі. Фото — американська школа «Leysin».
Швейцарія — одна з небагатьох європейських країн, що послідовно підтримує багатомовність. Офіційні мови: німецька, французька, італійська і ретороманська (похідна від латинської). Першу вважать своєю рідною 64% населення, другу — 19%, третю — 8% та четверту — 1%. Також дуже поширена англійська. Тому й програми у кантонах різні. Є національна Matura, чи німецька Abitur, або французька Baccalaureat.
Виходить, що в кожному кантоні не лише свої правила, а й своя мова. Може бути безліч коментарів, на кшталт «а в нас не так», і це правда. Але правда також і те, що знати після школи дві-три мови — для Швейцарії норма.
А українська?
Якщо ви хочете, аби ваша дитина знала українську, і у вас немає часу самостійно її вчити, тоді вам треба пошукати у своєму місті спеціальні навчальні заклади. Наприклад, у місті Бюлах (кантон Цюрих) є «Рідна школа» з українською мовою навчання.
«В рамках шкільних занять проводяться уроки художнього та образотворчого мистецтва, народознавства. Спів українських пісень, прогулянки з дітьми, свята в школі чудово доповнюють навчальний процес та роблять його різноманітним і цікавим», — вказано на сайті школи.
Свято «Рідна мова солов’їна», липень 2016
Не школа, а козацька мрія. Але один день навчання тут коштує 30 франків (30,5$) за дитину, незалежно від того, чи була вона присутня на заняттях, чи ні. Також батьки мають заздалегідь потурбуватися про медичне страхування (Krankenversicherung), страхування від нещасного випадку (Unfallversicherung), і страхування персональної відповідальності (Haftpflichtversicherung).
Така школа потребує додаткових витрат та певного пакету документів, хоча на перший погляд, це — звичайний гурток. Але Швейцарія — то вам не Україна з «липовими» довідками.
Система освіти на пальцах
Загалом навчання у школі ділиться на кілька етапів: початкова, початкова середня (або Secondaire I) та повна середня (або Secondaire IІ). За роками та класами це нагадує українську систему. Але, звісно, є і розбіжності.
Система освіти у Швейцарії.
Наприклад, у кантоні Базель шостий клас — це фінал початкової школи. Далі — середня школа з розподілом, так би мовити, на відмінників (прогімназистів), хорошистів та всіх інших. Маркером відбору є оцінки за перше півріччя. У Швейцарії діє шестибальна система оцінювання, тому відмінники — це ті, чий середній бал — 5,25 і вище, «хорошисти» мають від 4,25 балів, а всі інші — відповідно менше 4,25.
Учень на всі руки
Повна середня освіта не є обов’язковою і буває загальною (гімназія) та професійною (учнівство). У школах Швейцарії дітей орієнтують на другий варіант і навіть агітують за нього. Передбачається, що більшість учнів отримає загальну освіту та прибуде на виробництво, де продовжить навчання, не відходячи від умовного «станка».
Зазвичай день чи два дитина навчається в школі, а решта днів — це вже робота. Є й інший варіант — один-два місяці у школі, а решта часу — на роботі.
Та якщо дитина обрала гімназію, це ще не означає, що після її закінчення вона зможе подати документи до вищого навчального закладу. Точніше — зможе, та не одразу. У деяких кантонах школу та ВНЗ розділяє професійна практика, що триває цілий рік. З іншого боку, в деяких випадках до вишу легше потрапити саме через учнівство.
Розрахунок йде на те, що дитина у будь-якому випадку отримає навички, які зможуть її прогодувати. І, як свідчить статистика, ця система працює. Рівень безробіття серед молоді (15-24 роки) в Швейцарії 2016 року склав 3,4%, в Україні — 25%.
Окрім того, у Швейцарії й власне ЗНО — кантональний стандартний екзамен, який влаштовують та проводять школи.
Немає коментарів:
Дописати коментар